У 2025 році, в умовах воєнного стану, питання правильного оформлення трудових відносин стало ще більш актуальним для власників бізнесу, кадровиків і бухгалтерів. Одне з найскладніших і водночас найпоширеніших — звільнення мобілізованого працівника. Через правові особливості та емоційний контекст тема потребує особливої уважності.
Коли звільнення мобілізованого працівника є законним
Хоча законодавство дозволяє звільнення мобілізованого працівника, важливо пам’ятати: це не може бути ініціативою роботодавця. Закон чітко передбачає лише дві підстави для законного припинення трудових відносин із такою особою:
звільнення за власним бажанням працівника відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України;
звільнення за угодою сторін, якщо ініціатива також походить від працівника (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП).
Працівник, навіть перебуваючи на військовій службі, зберігає право на звільнення за власною ініціативою без обов’язкового повернення на місце роботи.
Покроковий алгоритм: як звільнити мобілізованого працівника правильно
У практиці часто виникають ситуації, коли мобілізований працівник хоче припинити трудові відносини. Щоб усе було оформлено без порушень, слід дотриматися такої процедури:
Працівник подає заяву на звільнення — особисто, поштою, через довірену особу або навіть електронною поштою (за умови підтвердження особи).
Роботодавець видає відповідний наказ, у якому вказується підстава звільнення, а також — за потреби — інформація про компенсацію за невикористану відпустку.
У день звільнення слід здійснити остаточний розрахунок, видати копію наказу, розрахунковий лист і трудову книжку (якщо вона зберігається у роботодавця).
У випадку, коли працівник не може особисто отримати документи, вони надсилаються рекомендованим листом або через довірену особу з відповідною довіреністю.
Як оформити звільнення без ризику для роботодавця
Пояснює головний бухгалтер консалтингової компанії: з початком воєнного стану та мобілізації працівників роботодавці зіткнулися з численними викликами. Одне з найактуальніших питань — як правильно і законно звільнити мобілізованого працівника. Закон не забороняє цього, однак роботодавець не має права ініціювати звільнення. Працівник може подати заяву — особисто, поштою або електронною поштою, і на підставі цієї заяви оформлюється наказ про звільнення. У день припинення трудових відносин важливо провести остаточний розрахунок, видати копію наказу та трудову книжку, а якщо особа перебуває на службі — надіслати документи рекомендованим листом. Також важливо пам’ятати: повідомляти ТЦК про звільнення мобілізованого працівника не потрібно, адже такий працівник має статус військовослужбовця, а не військовозобов’язаного.
Особливості звільнення за власним бажанням під час мобілізації
Ключовим варіантом у кадровій практиці є звільнення мобілізованого працівника за власним бажанням. Такий працівник має подати заяву не пізніше ніж за 14 календарних днів до бажаної дати звільнення. Якщо ж він зазначає у заяві поважну причину, яка унеможливлює виконання трудових обов’язків, звільнення може бути проведене у вказаний ним термін.
Рекомендується також вказати у заяві спосіб отримання документів (поштою або через довірену особу), а також просити провести остаточний розрахунок відповідно до ст. 116 КЗпП.
Що потрібно знати роботодавцю про повідомлення ТЦК
Багато підприємців і кадровиків задаються питанням: чи потрібно повідомляти територіальний центр комплектування про звільнення мобілізованого працівника?
Згідно з чинним законодавством — ні, не потрібно. Підприємства зобов’язані інформувати ТЦК лише у випадках змін облікових даних військовозобов’язаних і резервістів. Але особа, яка вже проходить військову службу, вважається військовослужбовцем. Тож жодного обов’язку повідомляти ТЦК у разі звільнення немає.
Звільнення мобілізованого працівника за угодою сторін
Інший законний спосіб — звільнення мобілізованого працівника за угодою сторін. У цьому разі ініціатива також має походити від працівника, а сторони узгоджують дату та умови припинення трудових відносин. Важливо зазначити цю підставу у наказі, аби уникнути трудових спорів у майбутньому.
Спрощення роботи відділу кадрів
Щоб полегшити процес звільнення мобілізованих працівників, ми підготували готові шаблони документів, які допоможуть вам швидко й безпомилково оформити звільнення. Ці шаблони відповідають усім вимогам трудового законодавства та враховують актуальні норми.
У нашому архіві ви знайдете:
Заява про звільнення за власним бажанням — зручний шаблон для працівника, який бажає звільнитися, навіть перебуваючи на військовій службі.
Заява про звільнення за угодою сторін — для випадків, коли працівник та роботодавець досягли угоди щодо припинення трудових відносин.
Наказ про звільнення за власним бажанням — відповідно до вимог ст. 38 КЗпП.
Наказ про звільнення за угодою сторін — відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Ці шаблони значно спрощують роботу кадровиків і бухгалтерів, допомагаючи швидко оформити всі необхідні документи.
Завантажте архів із шаблонами документів:
Завантажити шаблони документів
Ці шаблони допоможуть вам уникнути помилок при оформленні звільнення та забезпечити відповідність усім вимогам законодавства.
Юридичні та фінансові аспекти
При звільненні мобілізованого працівника роботодавець має виконати низку важливих юридичних та фінансових процедур, що гарантують правильність оформлення трудових відносин та дотримання законодавства.
Оформлення наказу про звільнення
Перш за все, на підставі поданої працівником заяви потрібно видати наказ про звільнення. У ньому обов’язково повинна бути зазначена підстава звільнення (за власним бажанням або за угодою сторін) і всі виплати, які належать працівникові, зокрема компенсація за невикористану відпустку, якщо вона не була надана під час мобілізації.
Розрахунок та виплати
У день звільнення роботодавець повинен провести остання виплата працівнику, яка включає не лише заробітну плату, а й компенсацію за невикористану відпустку та інші належні суми. Важливо, щоб розрахунок був проведений точно та вчасно, а працівник отримав всі кошти на момент припинення трудових відносин.
Передача документів працівнику
Після проведення розрахунку необхідно передати працівникові трудову книжку (якщо вона зберігається у роботодавця) та копію наказу про звільнення разом із розрахунковим листом. Якщо працівник не може отримати ці документи особисто, вони повинні бути передані поштою або через довірену особу.
Звітність до державних органів
Не менш важливою процедурою є звітність до Державної податкової служби (ДПС) та Пенсійного фонду України (ПФУ). Роботодавець має подати звіт щодо нарахування та сплати ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) і ЄСВ (єдиний соціальний внесок), а також повідомити про припинення трудових відносин з працівником.
Ці кроки не лише гарантують правильність оформлення всіх документів, а й знижують ризики можливих трудових спорів у майбутньому.
Як діяти відповідально та без помилок
Звільнення мобілізованого працівника — цілком законна процедура, якщо вона ініційована самим працівником. Роботодавець повинен чітко дотримуватися трудового законодавства, грамотно оформити документи та уникати ініціативи з власного боку.
Такі дії не лише знижують ризики трудових спорів, а й підтверджують репутацію компанії як відповідального роботодавця. Якщо у вас виникають складнощі з кадровими питаннями — звертайтесь до фахівців з бухгалтерського та юридичного супроводу, які допоможуть вам діяти в межах закону.
