На тлі загальної турбулентності в економіці, ІТ-сектор в Україні демонструє надзвичайну стійкість. Саме тому держава у 2022 році запровадила спеціальний правовий режим Дія.City, щоб створити прозоре, стабільне та привабливе середовище для технологічного бізнесу.
З точки зору бухгалтера, цей режим — це унікальна можливість не просто зменшити податкове навантаження, а й істотно спростити адміністрування бізнесу. Тут діють чіткі податкові моделі, легальні форми співпраці з фахівцями, мінімізовано кількість податкових перевірок, і є гарантії незмінності умов на 25 років.
Хто може стати резидентом Дія.City і що для цього потрібно
Перш ніж говорити про реєстрацію, потрібно розібратись, резидент Дія Сіті — це юридична особа, зареєстрована в Україні, яка здійснює один або кілька кваліфікованих видів діяльності (КВД). Найчастіше це ТОВ, але можуть бути й інші форми, що відповідають критеріям.
Якщо коротко, щоб стати резидентом Дія.City, компанія має відповідати таким умовам:
працювати у сфері IT або дотичних галузях (розробка ПЗ, SaaS, кібербезпека тощо);
мати достатню кількість фахівців;
генерувати 90% доходу з кваліфікованих видів діяльності.
Дія Сіті: умови вступу залежно від етапу розвитку компанії
Залежно від віку бізнесу, є два сценарії вступу:
1. Повноцінний резидент (більше 2 років):
Мінімум 9 фахівців або гіг-контрактників;
Середня винагорода — не менше 1200 євро на місяць;
Основне джерело доходу — КВД (від 90%).
2. Стартап (до 2 років):
Лояльні вимоги у перший рік;
Дохід до 1167 мінімальних зарплат;
Спрощені вимоги до кількості працівників та винагороди.
Порада бухгалтера: Для молодих компаній саме стартап-режим є “м’яким входом”, проте важливо заздалегідь спланувати фінансову модель, щоб з другого року не втратити статус резидента.
Кваліфіковані види діяльності — перелік, затверджений законом
Для того щоб компанія могла стати резидентом Дія.City, її основна господарська діяльність має відповідати переліку кваліфікованих видів діяльності (КВД). Цей перелік визначено законодавчо — зокрема, у Законі України №1667-IX, і він включає напрями, що охоплюють ключові сфери цифрової економіки.
Що це означає з практичної точки зору?
Якщо ваша компанія, наприклад, займається розробкою програмного забезпечення або обслуговуванням дата-центрів, то вона підпадає під критерії. Якщо ж це, скажімо, торгівля офісною технікою — ні, навіть якщо вона працює в ІТ-сфері загалом.
Нижче — найпоширеніші види діяльності серед компаній, яких ми супроводжуємо:
Розробка програмного забезпечення — наймасовіша категорія. Включає створення desktop-програм, мобільних застосунків, веб-платформ.
Розробка комп’ютерних ігор — як для мобільних пристроїв, так і для ПК та консолей.
SaaS-рішення (Software as a Service) — сервіси, які працюють за підпискою: CRM-системи, аналітичні платформи тощо.
Кібербезпека — аудит інформаційної безпеки, розробка антивірусних рішень, захист даних.
Дата-центри, хостинг, хмарні сервіси — зберігання, обробка, передача даних.
Обіг віртуальних активів — рішення у сфері блокчейн, криптовалют, цифрових токенів.
R&D (дослідження і розробки) — зокрема в галузі штучного інтелекту, машинного навчання, робототехніки.
Розробка і використання безпілотників (БПЛА) — включно з технологіями подвійного призначення.
Діджитал-маркетинг — лише за умови, що використовуються власні ІТ-рішення, а не сторонні рекламні платформи.
Освітні проєкти у сфері ІТ — навчальні онлайн-платформи, школи програмування, якщо основою є власне розроблене ПЗ.
Платіжні інструменти та системи міжнародних розрахунків — включаючи інтеграцію з банківськими API та фінтех-продукти.
Бухгалтерська рекомендація: Перш ніж подавати заявку, важливо провести аудит діяльності компанії — звірити її фактичні послуги з класифікацією КВД. Часто виникають ситуації, коли компанія формально має правильний КВЕД, але в реальності надає інші послуги, що не відповідають умовам. У такому випадку варто скоригувати операційні процеси або зареєструвати окрему юрособу з фокусом на кваліфіковану діяльність.
Податкові переваги резидентів Дія.City — аналітика бухгалтера
Цей розділ є найбільш вагомим для власників бізнесу. Ось короткий огляд:
Податки на працю:
ПДФО — 5% замість 18%;
військовий збір — 1.5%;
ЄСВ — 22% лише з мінімальної зарплати, незалежно від фактичного доходу фахівця.
Корпоративне оподаткування:
вибір: 18% на прибуток або 9% на виведений капітал;
останній варіант дає змогу уникнути податку, якщо кошти залишаються в обороті компанії.
Пільги для інвесторів:
податкові переваги для тих, хто інвестує у резидентів Дія.City (важливо при залученні венчурного капіталу).
Бухгалтерський висновок: Дія.City дозволяє поєднати фінансову гнучкість, оптимізацію податків і законність, що особливо важливо для ІТ-компаній, які планують масштабування чи вихід на міжнародний ринок.
Як правильно подати заявку — крок за кроком
Процес реєстрації максимально цифровізований. Ось як це виглядає:
Перевірка відповідності критеріям;
Підготовка КЕП директора;
Подання заявки через портал «Дія»;
Очікування відповіді (до 10 робочих днів);
У разі позитивного рішення — внесення до реєстру.
Бухгалтерський коментар: Часто саме на цьому етапі виникають помилки — неточності у документах, невірні КВЕДи, відсутність гіг-контрактів. Тому ми завжди рекомендуємо перед подачею проводити попередню юридично-бухгалтерську перевірку.
Звітність резидентів — на що звертати увагу?
Щоб утримати статус резидента, компанія має щорічно підтверджувати відповідність умовам. Ось основні звіти:
Початковий звіт — до 5 місяців після вступу;
Щорічний звіт — до 1 червня;
Аудиторський висновок — обов’язковий (крім стартапів).
У звітах фіксуються:
кількість спеціалістів;
сума середньої винагороди;
частка доходу від КВД;
відповідність іншим критеріям.
Важливо: Невчасна або неповна звітність може призвести до втрати статусу. Бухгалтерський супровід у цьому випадку — не розкіш, а необхідність.
Типові помилки підприємців і як їх уникнути
Наш досвід супроводу компаній доводить: найпоширеніші проблеми при вступі пов’язані з:
плутаниною між стартапом і повноцінним резидентом;
неправильним розрахунком доходу з КВД;
неоформленими належним чином контрактами.
Звернення до професіоналів на етапі підготовки економить не лише час, а й захищає від помилок, що можуть коштувати втрати резидентства.
Чи варто вступати до Дія.City у 2025 році — підсумки бухгалтера
У 2025 році Дія.City залишається одним із найбільш ефективних інструментів державної підтримки ІТ-бізнесу в Україні. З погляду бухгалтера, резидентство в цьому режимі дає підприємству можливість працювати в передбачуваному та легальному середовищі зі зниженими податковими ставками, мінімальним ризиком перевірок і зручним кадровим оформленням через гіг-контракти. Це особливо вигідно компаніям із великою командою або планами на масштабування, де кожен відсоток податкової економії має суттєве значення.
Втім, потрібно розуміти: Дія.City — це не автоматичне звільнення від зобов’язань, а режим із чіткими критеріями, звітністю та необхідністю постійного контролю відповідності. Тому для ефективного входу і подальшої роботи важливо мати бухгалтерсько-юридичний супровід, який допоможе уникнути типових помилок, грамотно оптимізувати навантаження та забезпечити сталість бізнесу в межах чинного законодавства.
