Ви відвантажили товар на експорт. Контрагент обіцяв заплатити за два місяці, потім попросив ще місяць, потім ще. Ви чекаєте, бо клієнт хороший і гроші врешті прийдуть.
Тим часом банк рахує дні. І коли строк розрахунків мине, вам нарахують пеню — 0,3% від суми за кожен день прострочення. Ніхто не зобов’язаний попереджати вас заздалегідь.
Розберемо, скільки це в гривнях, від якої дати рахується строк і коли він не діє взагалі. Наприкінці — трекер, який рахує дедлайни автоматично.
Що таке граничний строк розрахунків
Держава дозволяє бізнесу працювати з іноземними контрагентами, але вимагає, щоб гроші поверталися в Україну у визначений час. Це і є валютний нагляд.
Загальний строк — 180 календарних днів. Він діє для операцій, здійснених з 5 квітня 2022 року, і встановлений постановою НБУ. Для окремих категорій товарів встановлені інші строки, тому перед підписанням контракту дивіться не тільки на «180 днів», а й на код УКТ ЗЕД свого товару.
Порушили строк — банк передає інформацію до податкової, і нараховується пеня.
Скільки коштує прострочення
0,3% на день звучить невинно. Подивіться, як це виглядає в перерахунку.
| Днів прострочення | Пеня у % від суми | На контракті 1 000 000 грн |
|---|---|---|
| 10 | 3% | 30 000 грн |
| 30 | 9% | 90 000 грн |
| 60 | 18% | 180 000 грн |
| 100 | 30% | 300 000 грн |
| 334 і більше | 100% — стеля | 1 000 000 грн |
Пеня обмежена сумою самої операції — більше 100% нарахувати не можуть. Але дійти до стелі можна менш ніж за рік.
Порівняйте з маржею. Якщо ваша маржа на експортному контракті 15%, то 50 днів прострочення з’їдають увесь заробіток. Далі ви працюєте в мінус.
Приклад у гривнях
Експорт товару на 42 000 доларів, за курсом НБУ це приблизно 1 760 000 грн. Строк — 180 днів від митного оформлення. Контрагент затримав оплату на 20 днів.
Розрахунок: 1 760 000 × 0,3% × 20 днів = 105 600 грн пені.
За три тижні очікування. При тому, що сам контрагент нічого не порушив — у нього в договорі могли стояти інші строки. Це важливий момент: строк за законом і строк за вашим договором — різні речі, і держава дивиться тільки на перший.
Коли строк не діє взагалі
Тут найбільша плутанина, і саме на цьому бізнес переплачує або дарма нервує.
Експорт послуг. Граничні строки розрахунків на послуги не поширюються — крім страхових і транспортних. Це означає, що IT-розробка, дизайн, консалтинг, переклад на експорт під пеню не підпадають. Багато статей про це не пише, і власники IT-компаній роками бояться того, чого немає.
Невеликі суми. Валютний нагляд не застосовується, якщо сума заборгованості не перевищує еквівалент 400 000 грн. Важлива умова: операції не мають бути роздроблені штучно, щоб влізти під поріг. Дроблення бачать.
Транспортні послуги — виняток із винятку. Якщо ви експортуєте перевезення, строк для вас діє.
Від якої дати рахується строк
Друга за поширеністю помилка — рахувати від дати підписання контракту. Це неправильно.
- Експорт товару — від дати митного оформлення. Не від відвантаження зі складу і не від виставлення інвойсу.
- Імпорт з передоплатою — від дати списання коштів з вашого рахунку. Далі ви маєте отримати товар у межах строку.
Різниця в датах може становити тижні. А тиждень на великому контракті — це десятки тисяч гривень пені.
Трекер строків: контролюйте дедлайни в одному файлі
Тримати ці дати в голові неможливо, а банк нагадувати не буде. Забирайте файл — вносите операції, він рахує решту.
- Рахує дедлайн по кожній операції і показує, скільки днів залишилось
- Позначає кольором: у строку, дедлайн близько, прострочено
- Рахує суму пені, якщо строк уже порушено
- Сам виводить з-під контролю послуги і суми нижче порогу — не сигналить там, де немає ризику
- На листі «Зведення» — найближчий дедлайн і загальна сума під наглядом
Що робити, якщо строк горить
- За 30 днів до дедлайну — письмове нагадування. Не дзвінок, а лист із посиланням на строк розрахунків. Іноземний контрагент часто просто не знає, що ваша затримка коштує вам грошей.
- За 14 днів — просіть часткову оплату. Пеня рахується із суми заборгованості. Отримали половину — база для пені зменшилась удвічі.
- Форс-мажор або судовий спір зупиняють нарахування. Але потрібні документи, зокрема висновок Торгово-промислової палати. Готувати їх заднім числом складно.
- Продовження строку через Мінекономіки. Реальний механізм для складних випадків, але потребує часу і підстав.
5 помилок, які коштують найдорожче
- Ставити в договорі строк оплати 180 днів. Тоді у вас нуль запасу: будь-яка затримка платежу одразу стає простроченням. Ставте менше — з урахуванням часу на транскордонний переказ.
- Рахувати від дати контракту. Відлік іде від митного оформлення або списання коштів.
- Не перевірити код УКТ ЗЕД. Для окремих категорій товарів строки інші, і 180 днів там не працює.
- Дробити суми, щоб влізти під поріг. Штучне дроблення виявляється, і поріг перестає діяти.
- Дізнаватися про пеню від банку. Це означає, що дешеві варіанти вже минули.
Що робити далі
- Завантажте трекер і внесіть усі відкриті операції. Одразу побачите, чи є червоні.
- Перевірте строки оплати у своїх діючих контрактах — чи залишається запас до граничного строку.
- Якщо експортуєте послуги — переконайтесь, що вони не транспортні й не страхові. Тоді контролювати нічого.
- Поставте нагадування переглядати трекер раз на тиждень. Двадцять хвилин проти сотень тисяч пені.
І ще одне. Прострочення в ЗЕД майже завжди означає, що гроші застрягли в дебіторці — а це вже питання ліквідності всієї компанії. Перевірте, чи не залишить вас затримка без обігових коштів: у цьому допоможе платіжний календар.
Потрібен супровід ЗЕД і валютного нагляду? Напишіть: v.matviiv@incomes-group.com
Строки розрахунків і порядок валютного нагляду регулюються постановами НБУ та Законом «Про валюту і валютні операції» і періодично змінюються. Перед прийняттям рішень звіряйте актуальні норми на дату операції.
Автор: Віра Матвіїв — фінансовий консультант, 17+ років практики. CAP/CIPA, ACCA DipIFR, членкиня UACAA. Засновниця Insight Growth Consulting (Львів). Спеціалізація: ЗЕД, валютний нагляд, управлінський облік, податкове планування.
Оновлено: 23.08.2026
